лю

Ірина Козун

Я готова тікати в бездну моря, не хапаючись за буйки. Я готова у вогонь і у воду, щоб почув ти моє: «спаси.» Я готова на край світу, лише ти мене не кидай. Не відпускай мою руку тендітну, ой, прошу.. Ти не відпускай. Я зів’янути теж готова, і готова згоріти вщерть. Я готова стрибнути в море, і відчути єдину смерть. Я тікатиму від негоди, я заляжу від всього на дно. Ти мій вічний від цього рятунок. Поміж нами цвіте… Любов.

2018-04-23 19:10:05

2

0

Схожі вірші

Всі

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

1808

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

8

12518