Вірші
вірус
ти в моїй голові - цього не змінити.
так дивно з'явився і так само зник.
а я звикаю, на жаль, вже без тебе жити.
пробач за все. ти справді кращого заслужив.
ходяча проблема, маленьке дівчисько.
замріяна бач-но, заплакана теж.
хотіла чогось у житті цім добитись,
а завжди в багнюку сували лице.
ти вмів дати сили, підтримував палко.
та й я чим могла, помагала завжди.
чому ти скажи, кидаєш назавжди?
чому забуваєш чим швидше мене?
можливо так треба - питання закрите.
та важко на повні груди вдихнуть.
я так мріяла про щасливе літо.
на жаль, ні його, ні тебе не вернуть.
як пташка у клітці. як вітер у банці.
закрита. залякана. вік не прожить.
я знала, що ми розійдемося швидко.
але, прошу, не зараз! повернути б мить...
я б душу відкрила. в обійми летіла б.
я б говорила без всяких "але".
але я цей шанс загубила.
надіюсь, ти щасливий,
бо не марне це все ж?
навічно триматиму місце у серці.
не ти, так хоч спогади будуть твої.
я триматимусь міцно, завжди. обіцяю.
а ти просто щасливо живи.
3
0
602
xxx
живи сьогодні і дихай на повні груди.
твій колір очей проведе тебе у майбуття.
і настрій переможця не ховай у скриню,
бо кожен з нас подолав, хоч не всі, але проблеми життя.
і повір мені, люба, усі негаразди це попіл.
вчора є, а сьогодні їх навіть нема.
і не варто засиджуватись у кутках цього боягузливого дому,
бо життя триває, це безкінечне коло буття.
а навіщо скажи всі шукають цей сенс?
потрачено життя на пошуки цього.
невідоме притягує, без сумніву.
але не варто робити це вище всього.
а можливо у планах долі закарбувати у нас хвилину щастя.
відчути погляд кохання, взяти його у долоні.
а можливо сенс - це пролиті ночами дівочі сльози.
а можливо сенсу нема?
не витрачайте часу на непотрібні гіркі секунди.
не тримайте близько проблеми цього життя.
ми не вічні, і явно ніщо не вічне.
тож живіть поки серце у такті з всіма.
3
2
643
лю
Я готова тікати в бездну моря, не хапаючись за буйки.
Я готова у вогонь і у воду, щоб почув ти моє: «спаси.»
Я готова на край світу, лише ти мене не кидай.
Не відпускай мою руку тендітну, ой, прошу..
Ти не відпускай.
Я зів’янути теж готова, і готова згоріти вщерть.
Я готова стрибнути в море, і відчути єдину смерть.
Я тікатиму від негоди, я заляжу від всього на дно.
Ти мій вічний від цього рятунок. Поміж нами цвіте…
Любов.
2
0
664
