- Гей, Вікі!
Демон стояв в коридорі опершись на колону.
- Чого тобі Люци.
- Завтра буде бал рівноваги.
- Це вже цікаво. І як він проходить?
- Ну... Є мішочок з іменами дівчат, всіх дівчат школи, ангелів, демонів і непризнаних, хлопці витягують і ту яка їм випаде вони супроводжують на бал.
- Цікаво, кому випало піти зімною?
- Покищо нікому, жеребкування буде завтра. Я хотів запитати чи ти не хотіла б ти скласти мені компанію завтра?
- Але ти сказав що жеребкування буде завтра, а якщо я випаду не тобі?
- Я сам Люцифер! Принц Пекла, ти думаєш я не зможу знайти папірець з твоїм іменем? Скажи так і ти станеш моєю принцесою.
- Ну тоді я непроти.
- Буде виконано моя принцесо.
Демон вклонився, усміхнувся, змахнув крилами і вилетів в арку.
- О! Вікі! А я всюди тебе шукаю!
- Мімі, щось сталося?!
- Так! Тобто ні! Слухай! Звтра відбудеться головний бал року!
- Бал рівноваги, я знаю.
- Звідки? Хоча, це неважливо. Що ти вдягнеш?
- Я не знаю, в мене немає нічого що підійшло б для балу.
- Нічого можемо перешити одну з моїх.
- А це гарна ідея!
Ми довго перешивали сукню і заснули дуже пізно, але зусилля себе виправдали,чорна сукня з фатиновою спідницею і прозорим дорогоцінним камінням.
Ми прокинулася пізно і зразу побігли дивитися як хлопці тягнуть імена. Всі стали в чергу і чекали тільки Люцифера, він обійшов чергу, підмигнув мені, став першим і витягнув папірець, він згорів в його руках на його долоні з'явивя напис, він опустив очі на руку і прочитав.
- Вікі У-уокер.
Люци підійшов блище і сказав:
- Для мене буде честю супроводжувати тебе.
Демон поцілував мою руку, усміхнувся змахнув крилами і зник в висоті.
- Вау! Вікі, ти везуча, кожна з тут присутніх готова вбити за таку можливість!
Ості яка стояла біля нас і чула всю розмову розізлилася так що з її чочей полетіли іскри, я поглянула на неї і усміхнулися, вона поспіхом кудись пішла.
- Ну не знаю на рахунок кожної, але Ості точно.
Наступним був Адді, він підійшов до
Мімі.
- Леді.
Демон опустив голову в поклоні.
- Надідіюсь ви не проти моєї компанії.
- Для мене буде честю стати вашою парою, - усміхнулася демонеса.
Ми повернулися в кімнату готуватися до балу. Моя сукня розірвана лежала на підлозі, я не сумнівалася що це була Ості. Сльози навернулися на очі, я вибігла з кімнати і побігла в сад, де мене наздогнала Мімі.
- Вікі запокійся, вдягнеш іншу сукню, в мене є ще кілька непоганих... А якщо залишиться час, ми придумаємо план помсти Ості.
- Ти знаєш як мене заспокоїти.
Я обняла Мімі і ми повернулися в кімнату, на моєму лішку стояла велика чорна коробка з червоним бантиком і запискою - "Подаруй мені танець " я відкрила коробку і побачила червону пишну сукню з глубоким декольте і корсетом, оздобленим живими трояндами, довгі рукавички, діадему і сережки з білого золота з кроваво-червоними діамантами.
- Вау! Вікі, цікаво від кого це.
- В записці неказано.
- Давай швидше одягатися.
Мімі допомогла мені зашнурувати сукню.
Прийшов Аді і забрав її на бал.
А в наступну секунду до кімнати зайшов Люцифер. Він був одягнений у червону сорочку і чорний костюм.
- А я вгадав з розміром.
- Це ти?
- А ти сумнівалася?
- Тоді дякую, якщо б нети, я б пішла в старому лахмітті.
- Ти прекрасна в буть чому.... Хоча без одягу ти напевне красивіша.
-Ходімо ми запізнюємось.
- Дами в перед.
Демон відкрив двері.
- Такий галантний аж тошно.
Колими зайшли до залу, всі дивилися тільки нас. Ості коли побачила мене ледь не згоріла від заздрості.
-Щоб розпочати бал король запрошує свою королеву на перший танець.
Сказав Люцифер вклонившись і протягнувши руку, я легенько присіла в поклоні і протянула руку у відповідь. Заграла музика, ми почали танцювати. Всі погляди все ще були приковані до нас, ми не танцювали а пливли. Після закінчення мелодії ми вклонитися один одному і натовп розійшовся по залу запрошуючи один одного на танець.
Ми сіли на трон в кінці залу.
-Не думалумала що всі будуть дивитися тільки на нас.
- А накого ще? Ми король і королева балу.
- Ості зараз в мені дірку поглядом пропалить.
- Ну ми можемо залишитися тут і терпіти всі ці погляди, або....
- Або що?
-... втечемо звідси.
- Я тільки за.