صباح دافئ
Purple_بنفسجي ( PurpY <3 )
استيقظت اليوم على خيوط ضوء الشمس الرقيقة استيقظت، لأجدها هي الرفيقة اعتدت أن أحب الصباح لأني لم اكن استيقظ بالصياح عندما كنت في السادسة سمعتهم يقولون عند الشروق، تصحى كوابيس هذا العالم المجنون اليوم بعد عشر سنوات غدت حياتي جهنم كما وصفتها تلك الكلمات لكن رغم ذلك لم يزل الشعور الشعور بالحب الذي يتركك مشلول لو قرأت عباراتي إلى الآن فأنت تفهم موقفي فحلمي ذلك الشخص الذي أنار الحب في وكما كل الأحبة يفعلون فالرحيل لهم قانون و أضحى قلبي بعده فاشل فسلاما على حب جميل قاتل ~PurpY 💜~
2018-08-19 06:41:24
11
0
Інші вірші поета
ليل 2 فراغ كلمات الحروف الأولى
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2713
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
13190