ورد
كم من شخص أحب الوردة الحمراء كم من حقير قطفها وسحقها ظنا منه انها خرقاء لكني لم أر يوما من يسقيها عشقا كلهم آثمون تارة يقتربون وأخرى يرحلون فتبقى تموت شوقا سئم من البشر ذلك الورد سئم من الغدر وإخلاف الوعد فغرز بعروقه شوكا ومن ذاك الحين لا يقربه إلا ملوكا انت كالوردة أيها القلب الطاهر فلا تنزل من قيمتك لأجل شخص فاجر كن في الأعالي لا يصلك إلا من بغاك ومن أراد بك شرا فمصيره الهلاك "اذا اعجبتك القصيدة واكملت القراءة لا تنس اخباري برأيك عنها في التعليقات والضغط على زر الإعجاب ومتابعة الحساب... فضلا وليس أمرا" شكرا 😊❤ ~PurpY 💜~
2018-09-02 13:09:30
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Sham Am
😍😍
Відповісти
2018-09-03 00:47:08
1
khawla kiwi
رائعه عجبتني كتيير
Відповісти
2018-09-03 20:23:36
1
Purple_بنفسجي ( PurpY <3 )
@khawla kiwi شكرا لك 😊💜
Відповісти
2018-09-04 09:30:29
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4899
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1911