Так різко холод відчутно
Так різко холод відчутно І листя поспішає впасти. Тебе тут давно не чутно. Себе вже нікуди класти. Охололо, що було палке Та горять лише сторінки. Лиш на деяких ім'я твоє, На інших й не було віки. Десь просто надломлено Недосказано, не до ладу, Не правити, що зроблено. Не знаю чи за тобою йду. Ми були не одного виду Та і дисонансного темпу. Ми напевно різного типу Й протилежного тембру. Там, де наші долі грізні, Серед не сказаних речей Є ми на світі - занадто різні, І немає занадто схожих людей.
2018-02-14 10:47:20
1
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12402
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1710