Так різко холод відчутно
Так різко холод відчутно І листя поспішає впасти. Тебе тут давно не чутно. Себе вже нікуди класти. Охололо, що було палке Та горять лише сторінки. Лиш на деяких ім'я твоє, На інших й не було віки. Десь просто надломлено Недосказано, не до ладу, Не правити, що зроблено. Не знаю чи за тобою йду. Ми були не одного виду Та і дисонансного темпу. Ми напевно різного типу Й протилежного тембру. Там, де наші долі грізні, Серед не сказаних речей Є ми на світі - занадто різні, І немає занадто схожих людей.
2018-02-14 10:47:20
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1666
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9324