Так різко холод відчутно
Так різко холод відчутно І листя поспішає впасти. Тебе тут давно не чутно. Себе вже нікуди класти. Охололо, що було палке Та горять лише сторінки. Лиш на деяких ім'я твоє, На інших й не було віки. Десь просто надломлено Недосказано, не до ладу, Не правити, що зроблено. Не знаю чи за тобою йду. Ми були не одного виду Та і дисонансного темпу. Ми напевно різного типу Й протилежного тембру. Там, де наші долі грізні, Серед не сказаних речей Є ми на світі - занадто різні, І немає занадто схожих людей.
2018-02-14 10:47:20
1
0
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1470
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3705