Ненависна риса
Ненависна моя риса в мені
Яка мене пожирає завжди
Це відчуваю тягу лише тоді
Коли складно так досягти
Коли нічого не зрозуміло
Коли гублюсь у бажанні
І не знаю чи варте це діло
І палаю у цьому ваганні.
Я безнадійний дуже часто
І вперто через біль йду
Бо все ж здається власне
Що впертістю знайду...
Щось, що приблизно як ти.
Не знаю чому, та до душі.
І в умовах немає простоти
Але вони так вже байдужі.
Відчуття, що накручую все
І брешу й самому собі
Але лише через те ще живе
Щось знайдене у тобі.
Я симпатизую щораз більше
І сам собі ніби це творю.
Це без допомоги тебе і інших
Вже сам не знаю, що мелю.
2018-02-15 08:23:18
2
0