Ненависна риса
Ненависна моя риса в мені Яка мене пожирає завжди Це відчуваю тягу лише тоді Коли складно так досягти Коли нічого не зрозуміло Коли гублюсь у бажанні І не знаю чи варте це діло І палаю у цьому ваганні. Я безнадійний дуже часто І вперто через біль йду Бо все ж здається власне Що впертістю знайду... Щось, що приблизно як ти. Не знаю чому, та до душі. І в умовах немає простоти Але вони так вже байдужі. Відчуття, що накручую все І брешу й самому собі Але лише через те ще живе Щось знайдене у тобі. Я симпатизую щораз більше І сам собі ніби це творю. Це без допомоги тебе і інших Вже сам не знаю, що мелю.
2018-02-15 08:23:18
2
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2811
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5188