Ненависна риса
Ненависна моя риса в мені Яка мене пожирає завжди Це відчуваю тягу лише тоді Коли складно так досягти Коли нічого не зрозуміло Коли гублюсь у бажанні І не знаю чи варте це діло І палаю у цьому ваганні. Я безнадійний дуже часто І вперто через біль йду Бо все ж здається власне Що впертістю знайду... Щось, що приблизно як ти. Не знаю чому, та до душі. І в умовах немає простоти Але вони так вже байдужі. Відчуття, що накручую все І брешу й самому собі Але лише через те ще живе Щось знайдене у тобі. Я симпатизую щораз більше І сам собі ніби це творю. Це без допомоги тебе і інших Вже сам не знаю, що мелю.
2018-02-15 08:23:18
2
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9534
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3825