Ненависна риса
rocusan
Ненависна моя риса в мені Яка мене пожирає завжди Це відчуваю тягу лише тоді Коли складно так досягти Коли нічого не зрозуміло Коли гублюсь у бажанні І не знаю чи варте це діло І палаю у цьому ваганні. Я безнадійний дуже часто І вперто через біль йду Бо все ж здається власне Що впертістю знайду... Щось, що приблизно як ти. Не знаю чому, та до душі. І в умовах немає простоти Але вони так вже байдужі. Відчуття, що накручую все І брешу й самому собі Але лише через те ще живе Щось знайдене у тобі. Я симпатизую щораз більше І сам собі ніби це творю. Це без допомоги тебе і інших Вже сам не знаю, що мелю.
2018-02-15 08:23:18
2
0
Інші вірші поета
Я піду. Люди - бетонні споруди На душі гримлять канонади Розгубився за вітром видно
Інші поети
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
Plzdrinkmypapaaa
@Plzdrinkmypapaaa
Kim Diamond
@DiaStf02
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3140
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13064