Не

rocusan

Не тримайся за інших. Не впадай у відчай. У людей буває й гірше І це вже як звичай. Не випрацьовуй звички. Не шукай свій ідеал. Не напишуть тої книжки І опис який ти шукав. Не говори дуже багато. Без лишніх слів. Це лиш даремна трата. Навколо купа ослів. Не думати так про себе. Без великий чисел. Це знання то потреба, Що ти також є осел. Не винен тобі нічого ніхто. Не чекай дарунку долі. Багато таких на світі було, Що жили вволю в неволі. Не думай ти, і не гадай. Не шукай причину. Закінчуй все, не забувай Чому злий на людину. Ніколи не живи через не. Закреслюй помилки. Життя одне, назад не верне, Тому просто бери і живи.

2018-02-14 10:44:19

Інші вірші поета

Я піду. Ненависна риса Знаєте, то є така мука - кохати. Скажи мені чому?

Інші поети

HyoyeolQ ～(^з^)-♡

@Queen_Jiyeon

ZhaMar

@ZhaMar

Семіраміс

@stets

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12027

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

8942