Знаєте, то є така мука - кохати.
Знаєте, то є така мука - кохати.
Так, щоб аж до повної нестями,
Щоб солодким болем кричати,
Подалі від очей, лиш вечорами.
Той, хто скаже, що це є не воно,
То той просто щаслива людина.
У якої було все й нічого не було,
І не розуміння то не її провина.
Кохати, то жити і уві сні і наяву,
Чудово знати між світами межу.
Бажати близості мить, хоч одну.
Казати:"Лиш заради цього живу."
Кохати, то витрачати без жалю
Витрачати, вбиватись бездумно.
Як об підлогу речі з кришталю,
Що йдуть з життя завжди шумно.
Кохати, то робити щось бо треба.
Робити добро, бо хто ж зробить?
Хто ж такий сміливий окрім тебе,
Що робить і нічого не просить?
Кохати, то самогубне страждання.
То мука, яка переслідує нас завжди,
І де б ти не був, в тобі буде вагання,
Яке лишає навічно душевні сліди.
Кохати, то не завжди лиш взаємно,
А й безнадійно розуміти, що кілок,
Який вбитий у серце твоє невід'ємно
То згадка всіх зроблених помилок.
Кохати, аби пізнавати у інших себе,
Знайти у кому ту саму причину,
Аби усвідомити у чому щастя своє
Знайти у людині власну людину.
2018-02-15 14:57:10
3
0