Розгубився за вітром видно
Розгубився за вітром видно. Кольорові колись, сірі пастелі. Було добре, та не колоритно. Чи тому не жовтогарячі марелі? Прозорі думки, прозорі шалі, Колись хотілось вирушити нам У вже не потрібні нікому далі Аби хоч там натворити бедлам. Мабуть таке джерело віскі Десь тут витікає сірий будень, На кольорове немає мізків. А я як і ти, звичайний мудень. Поштурхаю пальці між струн Чи то гітари, чи нервів чи душі І зіграю так свій кращий сум За кольором, за тобою. Тобі.
2018-02-14 10:02:03
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3160
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16974