Розгубився за вітром видно
Розгубився за вітром видно. Кольорові колись, сірі пастелі. Було добре, та не колоритно. Чи тому не жовтогарячі марелі? Прозорі думки, прозорі шалі, Колись хотілось вирушити нам У вже не потрібні нікому далі Аби хоч там натворити бедлам. Мабуть таке джерело віскі Десь тут витікає сірий будень, На кольорове немає мізків. А я як і ти, звичайний мудень. Поштурхаю пальці між струн Чи то гітари, чи нервів чи душі І зіграю так свій кращий сум За кольором, за тобою. Тобі.
2018-02-14 10:02:03
2
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2622
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2687