Розгубився за вітром видно
Розгубився за вітром видно. Кольорові колись, сірі пастелі. Було добре, та не колоритно. Чи тому не жовтогарячі марелі? Прозорі думки, прозорі шалі, Колись хотілось вирушити нам У вже не потрібні нікому далі Аби хоч там натворити бедлам. Мабуть таке джерело віскі Десь тут витікає сірий будень, На кольорове немає мізків. А я як і ти, звичайний мудень. Поштурхаю пальці між струн Чи то гітари, чи нервів чи душі І зіграю так свій кращий сум За кольором, за тобою. Тобі.
2018-02-14 10:02:03
2
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2196
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
4473