Розгубився за вітром видно
Розгубився за вітром видно. Кольорові колись, сірі пастелі. Було добре, та не колоритно. Чи тому не жовтогарячі марелі? Прозорі думки, прозорі шалі, Колись хотілось вирушити нам У вже не потрібні нікому далі Аби хоч там натворити бедлам. Мабуть таке джерело віскі Десь тут витікає сірий будень, На кольорове немає мізків. А я як і ти, звичайний мудень. Поштурхаю пальці між струн Чи то гітари, чи нервів чи душі І зіграю так свій кращий сум За кольором, за тобою. Тобі.
2018-02-14 10:02:03
2
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2689
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13469