Вірші не приносять слави.
Вірші не приносять слави. Вони не роблять статки Не грають кляті фанфари, Лиш мають у собі згадки. Клаптики того, хто писав. Частини так званої душі Якими він слова благав Щоб стали гарними вірші. Аби коли читати розуміли Аби відчулось воно як Коли себе вже знесилив Думами, що мало ознак. Щоб не замало сказано, Щоб недомовок не було Щоб все було роз'яснено Що, чим і для чого жило. Та буде ясно у чому суть. Чому немає тут тої слави Й чому статки не несуть, А кляті фанфари не грали... Бо наші слова лиш вода. Звуки не лишають сліди. В роздумах завжди біда, А ними не пізнаєш шляхи.
2018-02-14 10:42:14
1
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13185
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5705