Вірші не приносять слави.
Вірші не приносять слави. Вони не роблять статки Не грають кляті фанфари, Лиш мають у собі згадки. Клаптики того, хто писав. Частини так званої душі Якими він слова благав Щоб стали гарними вірші. Аби коли читати розуміли Аби відчулось воно як Коли себе вже знесилив Думами, що мало ознак. Щоб не замало сказано, Щоб недомовок не було Щоб все було роз'яснено Що, чим і для чого жило. Та буде ясно у чому суть. Чому немає тут тої слави Й чому статки не несуть, А кляті фанфари не грали... Бо наші слова лиш вода. Звуки не лишають сліди. В роздумах завжди біда, А ними не пізнаєш шляхи.
2018-02-14 10:42:14
1
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1996
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3404