Що небо впаде...
Здається, що завтра небо впаде, Здається, що завтра не буде, Що буде палати країна вогнем І здригатись від жаху і лютті. Здається, що більше не буде весни, Що ти не подивишся в небо — Не може, напевно, і світ без війни, Кому це, мій янголе, треба? Здається, що завтра стежками Поллється і наша, і ворога кров — Світ залишає криваві знов плями, Цей світ божеволіє знов. За вікном же гудуть вертольоти, Над головою вже майже війна — Здається, сьогодні є справи, турботи, А завтра, можливо, є тільки вона... Знаєш, із тих я, за край хто помре, І хоч смілива, я — віриш? — боюся: Сьогодні здалося, що небо впаде — Я благаю, мій світе, вгамуйся!
2022-02-23 21:14:59
31
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Nadine Tikhonovitch
@Ольга Кравчук ось те ж саме...(((
Відповісти
2022-02-23 21:16:52
1
Оксана
Вірш, наче страшне пророцтво.
Відповісти
2022-10-08 12:24:49
4
Вікуся Сирнікова
Не здалося...
Відповісти
2022-12-10 03:49:04
2
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1574
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1615