Що небо впаде...
Здається, що завтра небо впаде, Здається, що завтра не буде, Що буде палати країна вогнем І здригатись від жаху і лютті. Здається, що більше не буде весни, Що ти не подивишся в небо — Не може, напевно, і світ без війни, Кому це, мій янголе, треба? Здається, що завтра стежками Поллється і наша, і ворога кров — Світ залишає криваві знов плями, Цей світ божеволіє знов. За вікном же гудуть вертольоти, Над головою вже майже війна — Здається, сьогодні є справи, турботи, А завтра, можливо, є тільки вона... Знаєш, із тих я, за край хто помре, І хоч смілива, я — віриш? — боюся: Сьогодні здалося, що небо впаде — Я благаю, мій світе, вгамуйся!
2022-02-23 21:14:59
31
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Nadine Tikhonovitch
@Ольга Кравчук ось те ж саме...(((
Відповісти
2022-02-23 21:16:52
1
Оксана
Вірш, наче страшне пророцтво.
Відповісти
2022-10-08 12:24:49
4
Вікуся Сирнікова
Не здалося...
Відповісти
2022-12-10 03:49:04
2
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2313
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3049