Знову забула, що я не Бог...
Я знову забула, що я не Бог,
Я забула, що всіх не врятую...
Гублюсь серед міста, серед думок,
Розганяюсь і знову гальмую.
Слухаю знову я про порядність,
Знову мовчу й щезаю у небі —
Я ненавиджу цю безпорадність
І молюся знов тихо за тебе.
Інші можуть казати дурниці
І тобі спричиняти нещастя,
Зводити наклеп, ніби п'яниці,
Та я знаю: тобі усе вдасться!
Я вірю тобі, вірю у тебе —
Може, на більше я не спроможна,
Та візьми мою віру, як треба,
Візьми — нехай вона допоможе!..
Знов забуваю: я лиш примара
І вечорами — маленький маньяк,
Але уже скоро буде безхмарно,
Бо як інакше? Звичайно, ніяк.
2023-01-28 23:59:42
18
10