Знову забула, що я не Бог...
Nadine Tikhonovitch
Я знову забула, що я не Бог, Я забула, що всіх не врятую... Гублюсь серед міста, серед думок, Розганяюсь і знову гальмую. Слухаю знову я про порядність, Знову мовчу й щезаю у небі — Я ненавиджу цю безпорадність І молюся знов тихо за тебе. Інші можуть казати дурниці І тобі спричиняти нещастя, Зводити наклеп, ніби п'яниці, Та я знаю: тобі усе вдасться! Я вірю тобі, вірю у тебе — Може, на більше я не спроможна, Та візьми мою віру, як треба, Візьми — нехай вона допоможе!.. Знов забуваю: я лиш примара І вечорами — маленький маньяк, Але уже скоро буде безхмарно, Бо як інакше? Звичайно, ніяк.
2023-01-28 23:59:42
18
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Оксана
Неймовірні рядки! 👏🔥❤️
Відповісти
2023-03-19 18:01:37
1
Синій Демон
Тільки так і ніяк інакше!
Відповісти
2023-06-10 22:03:53
Подобається
Оленка
💘
Відповісти
2023-10-06 20:39:29
Подобається
Інші вірші поета
Коли тебе поруч нема Своєю дорогою Déjà vu Я в тебе не закохуюсь ніколи!
Інші поети
Nala
@anuton
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5744
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2083