Не тільки сонце

Nadine Tikhonovitch

У житті, на жаль, не тільки сонце - І дощ малює нам думки, І краплі болю на долоньці Розбивають вщент рядки... Буває, серце крижаніє, Коли тримає душу цвях, Та все одно потрібно жити, Як той воскреслий диво-птах! І хоч веселка зустрічається, Вона без горя нам бліда, Бо щастя повністю торкається, Кого торкнулася й біда... І ось скажу тобі що, друже! Парасольку поруч ти тримай: Її відкрий і по калюжах, Коли дощі заллють твій гай!

2021-04-06 11:21:09

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

_ᎷᏋᏕᏕᏗ_Ꭾ

Даже не представляю, как можно пропустить такой шедевр😍

Відповісти

2021-04-06 13:53:42

Твоя Відьма

👏👏👏

Відповісти

2021-04-09 08:12:11

Татьяна Сидоренко

Влучно! І дуже правидно👏

Відповісти

2021-04-14 19:44:37

Інші вірші поета

Таке кохання - це боляче! Знову забула, що я не Бог... Не людину, а спогад А можна після перемоги...

Інші поети

Adara Halley

@adarahalley

Надин

@mindmap

Mesa

@mesa

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

3759

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12272