Не тільки сонце

Nadine Tikhonovitch

У житті, на жаль, не тільки сонце - І дощ малює нам думки, І краплі болю на долоньці Розбивають вщент рядки... Буває, серце крижаніє, Коли тримає душу цвях, Та все одно потрібно жити, Як той воскреслий диво-птах! І хоч веселка зустрічається, Вона без горя нам бліда, Бо щастя повністю торкається, Кого торкнулася й біда... І ось скажу тобі що, друже! Парасольку поруч ти тримай: Її відкрий і по калюжах, Коли дощі заллють твій гай!

2021-04-06 11:21:09

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

_ᎷᏋᏕᏕᏗ_Ꭾ

Даже не представляю, как можно пропустить такой шедевр😍

Відповісти

2021-04-06 13:53:42

Твоя Відьма

👏👏👏

Відповісти

2021-04-09 08:12:11

Татьяна Сидоренко

Влучно! І дуже правидно👏

Відповісти

2021-04-14 19:44:37

Інші вірші поета

Catherine, sans toi... Як ти? А привиди здатні кохати? Воєнна любов

Інші поети

Nik-chan

@nikchan

нnw αsω

@hnwasw14

Kira Snow

@FallingSnow119

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

1298

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

3836