Світ був завжди сповненим втрат...
Nadine Tikhonovitch
Цей світ був завжди сповненим втрат, А за красою його ховалось потворство, І сонце на мить лиш виходить з-за ґрат, Якщо, звичайно, це правда — це сонце... Ледь вибухом десь знов осяяло ночі, І дихає в спину проклята війна, Ще сниться волосся й місячні очі І голос-прокляття доносить луна... Ще серце лютує звіром у грудях, Ще до божевілля доводять слова, Та тішить чомусь отруєний грудень — Від думки про це вибуха голова. А втрати летять у небі у вирі, Крає душу у квітні крик журавлів, І саме у квітні в холодній квартирі Видно над дахом цих втрат кораблі... Ми звикли втрачати — це неминуче, А може, самі ми пошиті із втрат, Та видно у квітні, як сонце пекуче Виходить на мить з-за свИнцевих ґрат...
2023-04-11 20:40:22
17
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Nadine Tikhonovitch
@Н Ф Як є...) Справді красиві очі.)
Відповісти
2023-04-11 21:46:48
1
Н Ф
@Nadine Tikhonovitch Повіримо на слово)
Відповісти
2023-04-11 21:49:34
1
Твоя Відьма
Глибокий вірш про неминуче - це болюче... Але потужно, дякую!
Відповісти
2023-04-30 03:04:25
1
Інші вірші поета
Я знову зриваюся... Дорожче смарагдів Подих вічності Коли тебе поруч нема
Інші поети
Ruslana
@rock_ksolana
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
17090
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1853