11
Ми зустрінемось з тобою спекотного липня Десь там, куди разОм планували поїздку Чомусь ще тоді мені здалось, що ідея ця дивна, Але лише зараз отримую тривожну цю звістку Ми зустрінемось з тобою у серпні Коли вже перецвітуть мої улюблені квіти Коли почуття вже будуть далко нестерпні І в небі зійдуться несумісні орбіти Ми зустрінемось з тобою 31 вересня Коли навкруги будЕ твій улюблений колір - жовтий В голові ж лише лунатиме набридлива пісня ця Що грала тоді, коли в нашу першу ніч місяць був повний Ми зустрінемось з тобою наприкінці жовтня вже Десь там, на останній ось тій лавці у пАрку Хто і з ким буде насправді вже бАйдуже Скажу тобі це й паралельно дістану цигарку Ми зустрінемось з тобою на початку листОпада Тоді, коли похмуре небо вже стане звичкою Ти ж як завжди постійно десь ходитимеш прОпада Я ж у свою чергу блукатиму нашою річкою Ми зустрінемось з тобою 31 грудня, Але зарічемся, що ця зустріч нарешті остання Так само, як зарікались вже кожного будня Й казали всі ті самі слова на прощання
2023-01-15 16:25:55
2
0
Інші поети
Story Scribe
@StoryScribe
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Princess Mwas
@princess_mwas
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1349
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
104
15
15377