11

Руслана Семенюк

Ми зустрінемось з тобою спекотного липня Десь там, куди разОм планували поїздку Чомусь ще тоді мені здалось, що ідея ця дивна, Але лише зараз отримую тривожну цю звістку Ми зустрінемось з тобою у серпні Коли вже перецвітуть мої улюблені квіти Коли почуття вже будуть далко нестерпні І в небі зійдуться несумісні орбіти Ми зустрінемось з тобою 31 вересня Коли навкруги будЕ твій улюблений колір - жовтий В голові ж лише лунатиме набридлива пісня ця Що грала тоді, коли в нашу першу ніч місяць був повний Ми зустрінемось з тобою наприкінці жовтня вже Десь там, на останній ось тій лавці у пАрку Хто і з ким буде насправді вже бАйдуже Скажу тобі це й паралельно дістану цигарку Ми зустрінемось з тобою на початку листОпада Тоді, коли похмуре небо вже стане звичкою Ти ж як завжди постійно десь ходитимеш прОпада Я ж у свою чергу блукатиму нашою річкою Ми зустрінемось з тобою 31 грудня, Але зарічемся, що ця зустріч нарешті остання Так само, як зарікались вже кожного будня Й казали всі ті самі слова на прощання

2023-01-15 16:25:55

1

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11515

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

1737