3

Руслана Семенюк

Мені її не хотілось фізично. Ні, насправді, вона була дуже привабливою Чарівною, казковою, для мене аж надто незвичною, Але разом з тим небезпечно лукавою Я її хотів очима. Їсти, пити Робити усе, чого лише самому захочеться Допоки поглядом буде ножі всі гострити Як демон, який в середИні тихенько шепочеться Я хотів відчувати її руки, шкіру і погляд, Який був зациклений лише на мені Стояла завжди на своєму. Топила за дивний світогляд Писала поеми про мене, але чомусь завжди сумні Я хотів відчувати її аромат парфумів, Хоча єдине, що мене взмозі звести з розуму - тіло Аромат тіла у неї найкращий. Без усіляких контекстів й задумів В моїх очах зАвжди буде кращим те, що в її незворотньо згоріло

2023-01-15 16:17:30

0

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

8

12469

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1285