10

Руслана Семенюк

Ми зустрінемось з тобою морозливого січня Де кожен із нас розповість свої новорічні історії Мені довподоби завжди була куля північна Ти ж не встигав за мною міняти свої траєкторії Ми зустрінемось з тобою 30 лютого Коли будем сидіти десь рАзом за кавою Коли почуття здадуться незвичними, лютими, А посмішка тоді вже помітно лукавою Ми зустрінемось з тобою десь на початку березня Коли тільки тільки розцвітуть підсніжники Ти як завжди поїдеш без попередження А я знову скажУ, що ми свого щастя і є грабіжники Ми зустрінемось з тобою приблизно у квітні Десь на вулиці обом нам знайомій доволі Поцілуєш мене у губи тендітні, Але цим не сховаєш тобою завдані болі Ми зустрінемось з тобою вже в кінці травня Ти розкажеш мені про свої плани на літо, Та в твоїх планах чомусь не буде кохання Лише подорожі десь далеко по світу Ми зустрінемось з тобою десь на початку червня Коли літо лиш розпочне дивувати своєю красою Пам'ятаю, як колись спеціально у тебе забула гребня, А зараз навіть не знаю хто там із тобою

15.01.2023

1

0

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1164

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

44

21

1849