4
Хочеться до її тіла притулити подорожник І всі ті відкриті рани заклеїти пластирем, Та, на жаль, вони є настільки глибокими Ніби їх нанесли далеко не одним бластерем Хочеться про неї складати пісні, вірші Й писати про все, що якось її стосується, Але як дізнатись, що все ж таки торкнеться душі? Що в моїх очах чудове, в її скоріше сплюндрується Тут і сильні бувають залежним І непідкорених підкорити вдається, Та її думки завжди вже будуть бентежними Коли в натовпі невідомі всі лиця
2023-01-15 16:18:33
0
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9030
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8490