6
Руслана Семенюк
Будь ласка, говоріть Говоріть поки є можливість Про усе. Поки можна - творіть Проявляйте у всьому сміливість Будь ласка, пишіть Пишіть про усе, що хочете Про почуття ж свої не брешіть Коли тихо "люблю" шепочете Будь ласка, не спішіть Не спішіть так швидко тут жити Улюбленим ділом горіть Кого можна намагайтесь зцілити Будь ласка, любіть Любіть так щиро й безмежно Усе, що у планах вже зараз робіть Любіть так, щоб аж сильно й залежно Будь ласка, не мовчіть Не мовчіть, коли душа розривається Чим сильніше, у весь голос кричіть Нехай навіть весь світ споглядається Будь ласка, живіть Живіть поки можете жити Поки бачите в небі блакить І в вас є кого щиро любити Будь ласка
2023-01-15 16:20:42
1
0
Інші вірші поета
11 5 10 15
Інші поети
Enok Mayeny
@Enok_Mazino_Mardukg
Вікторія
@viktoriya_kiselova
Mary marko
@mary_45m
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6703
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12592