ОДА МОРФЕЮ
Він владний бог! В його садах захований безмежний всесвіт. І так, його побачиш тільки в снах, бо наяву цей спогад зникне в безвість. Мій боже! Не відпускай з обійм, бо лиш у них моє кохання й щастя. І хай довіку триватиме двох сил двобій, проте напій богів — моє причастя! Життя та смерть нехай собі воюють, а поки я спочину в твоїм царстві. Хай наяву всю землю завоюють, проте у снах ніхто не буде в рабстві! Тут я воскресну птахом золотистим, а може проросту кущем калини. Чи випаду дощем сріблистим або покрию землю пухом тополиним... Морфеє! У твоїм царстві — справжній рай, у ньому прагну залишитись навічно. Тільки, благаю, Жахіттям не карай, бо не люблю повістей трагічних.
2022-10-27 09:56:16
2
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
34
8033