Якби зустрілися ми знову
*присвята Т.Ш* Якби зустрілися ми знову, я б не злякалася, о ні. І приголубила би словом, в любові зізналась тобі. Я дочекалася й обняла, і розлучити долі б не давала. А ти зрадів би, мій коханий. Що досі серцю моїм знаний. Просила, щоб зі мною ти зостався, не полишав, не покидав. І ти б обняв, а сам від щастя засміявся... І помолюсь, що вже правдивим, не сном лукавим ми зійшлись. У цьому світі віднайшлись. Любов оця хіба не диво, мій милий?..
2022-12-11 21:27:42
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Рутенія
На фото - Я
Відповісти
2022-12-11 21:27:49
Подобається
Рутенія
дякую
Відповісти
2022-12-12 06:31:06
Подобається
Катерина Коваленко
Я маю відношення до цього вірша:P))))))
Відповісти
2022-12-12 11:32:21
1
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1837
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2027