Екзистенційна криза
Мої рядки давно не мають адресата
Просто думки, що перетворюються у слова.
Хтось говорив, що світ - театр чи палата,
А я сиджу самотня і думаю: хто я?
Іноді здається, що моє життя було вже сказане.
У сотні книгах, я лиш копіюю.
Дивлюсь в майбутнє, воно таке розмазане,
Для чого тут на світі я існую?
В минулому потіху я знаходжу
В людей, які себе лишили у рядках.
До них у смутку я приходжу,
Себе шукаю в їх думках.
Страх смерті за горло тисне уночі
Думки навколо як густий туман
Так хочеться до знань знайти ключі
І вірити, що все навкруг це не обман.
І я лише тікаю, тікаю, тікаю.
Хочу дізнатися хто я
Так багато питань, я нічого не знаю
Для чого зрештою на землю прийшла.
2023-06-09 18:15:18
4
0