Життя
А зрештою, чи виправдовується існування? Коли життя отак пливе Мета людини неначе знак питання Найважливіше чи її знайде. А потім час іде, а виходу нема за обрій сонце кожен день заходить За ним лишається лиш пустота І усвідомлення: усе проходить. Миттєві посмішки говорять: будь в моменті Бо цей момент і є життя Та тільки біль лишається на серці І не заглушує це все щоденна суєта. Іноді, нестерпно людиною бути Коли не розумієш себе, плачеш спонтанно Дивишся в дзеркало і хочеш забути Не розуміючи що не так? Чому так погано? І страху велетні щодня на нас чекають Життя пливе. Минуле б'є, катує Слова і погляди серця нам розбивають І усвідомлення: час не лікує. До смерті маємо свою ми волю.. Самі відповідаємо за що здобудем Ми можемо жаліти, винувати долю Та після смерті в інший стан прибудем... Чекає інше щось, можливо це здивує Творець погляне на Своє творіння Що Він тоді від нашого життя відчує? Живи, щоб з радістю ввійти в нетління.
2023-07-14 19:53:05
5
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2644
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2275