Чому ?..
«Чому ти молишся?» - його погляд був направлений в очі Так дивно. Чому я дихаю? Чому живу? Я прошу дати відповідь на те що не знаю І щоб допоміг довіряти, не жити в страху. Коли знову по кругу накривають тривожні думки Я намагаюся знайти сили побачити Бога Але туман на очах, мені так тяжко іти Їх вітер дихає мені прямо в лице. Але прийде час туман спаде із очей Так було вже не раз У мене в руках купа непотрібних речей І втрачений дарма час. Я боюся питати чому і для чого... Говорять, що так випробовується віра Не виходить робити чогось значного Все летить в пустоту, а там прірва.. У мене нема слів. І бажань. Я не знаю що мені треба Тому і мовчу, прости… Лиш з надією знову дивлюся на небо Боже, де Ти? Коли туга смертельна охоплює тіло І навіть те що було пластиром, тепер не помагає Я хочу вчепитись за щось що врятує, Але поруч нічого не має… Я знаю, Ти дивишся. Твій погляд сумний. Бо довіра це повна відданість. Я вірю Ти хочеш відкинути камінь важкий За яким ховається чудо. І коли світ нарешті залишить на самоті Я піднімаю свій погляд догори відчуваю Твій теплий погляд на собі І слова « я не осуджую. Живи і більше не гріши»
2024-07-05 16:00:31
3
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5993
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3221