Чому ?..

Sahlo Folina

«Чому ти молишся?» - його погляд був направлений в очі Так дивно. Чому я дихаю? Чому живу? Я прошу дати відповідь на те що не знаю І щоб допоміг довіряти, не жити в страху. Коли знову по кругу накривають тривожні думки Я намагаюся знайти сили побачити Бога Але туман на очах, мені так тяжко іти Їх вітер дихає мені прямо в лице. Але прийде час туман спаде із очей Так було вже не раз У мене в руках купа непотрібних речей І втрачений дарма час. Я боюся питати чому і для чого... Говорять, що так випробовується віра Не виходить робити чогось значного Все летить в пустоту, а там прірва.. У мене нема слів. І бажань. Я не знаю що мені треба Тому і мовчу, прости… Лиш з надією знову дивлюся на небо Боже, де Ти? Коли туга смертельна охоплює тіло І навіть те що було пластиром, тепер не помагає Я хочу вчепитись за щось що врятує, Але поруч нічого не має… Я знаю, Ти дивишся. Твій погляд сумний. Бо довіра це повна відданість. Я вірю Ти хочеш відкинути камінь важкий За яким ховається чудо. І коли світ нарешті залишить на самоті Я піднімаю свій погляд догори відчуваю Твій теплий погляд на собі І слова « я не осуджую. Живи і більше не гріши»

2024-07-05 16:00:31

3

0

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

44

9

3323

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5393