آسرتني في عالمك..
لم أكن اعلم يوماً بإنني سأستمع إلي الموسيقي المفضلة لنا بمفردي وانني سوف ارتدي فستاني الأزرق الذي تحبه أن القاك به في ايامي الروتينية وانني سوف أشاهد فيلمك المفضل بمفردي وانني سوف استقيظ باحثةٍ عليك بين وجوه العالمين وسوف امتنع من الحب لغيرك و اكتفي بصورتك في ذهني واغض البصر عن الرجال الآخرين وانني سوف أري العشاق يتبادلون العناق والقبلات واتخيل اننا مكانهم و سأحترق شوقاً إليك وانني سوف انظر إلي السماء رافعة يداي لخالقنا كي يحميك من نفسك والبشر كي يرسل من قلبي إلي قلبك السلام كي يخلق علي وجهك ابتسامة لا تشيب ابداً لم أكن أعلم اننا سيفرقنا انانيتك وخوفي لم أكن اعلم بإنني سأغرق في بحر دموعي من فراقك لم أكن اعلم انني سأحتضن نفسي قبل النوم و سأقبل يداي واقص لنفسي قصة قصيرة سعيدة مزيفة عوضاً عنك لم أكن اعلم ان روائح الرجال تتشابه فكيف لي ان اشم رائحتك في رجل آخر اعتقدته انت وركضت خلفه ولم تكن انت لسوء الحظ!...لقد تركت في مكاننا علي البحر موسيقي لنا و أول قبلة لنا هنا علي هذه الرمال الدافئة ،وايضا عندما تركت لي رسالة ورقية مع رفيقتي وكم أسعدتني هذه الرسالة لقد تذكرت انني احب هذه الأشياء القديمة بعيداً عن الأجهزة الإلكترونية هذه كتبت فيها بإنك إشتقت لأنامل اصابعي وهي تلمس شعرك المتطاير وجبينك وشفتاك وانك اشتقت إلي عيناي التي تهرب دائماً من ملقاة عينيك خوفاً من الاستسلام لهم وانك اشتقت إلي رجفتي وانت تعانقني وانك تنتظرني امام بائع الزهور ومعك كوب من الشيكولاتة الساخنة التي احبها.لم اكن اعلم اننا سنكون غرباء مرة اخري بشكل مؤذي أكثر من قبل تذكر دائماً أن نسيم الرياح الذي يلامسك هذا أنا...
2018-07-23 14:51:27
2
0
Схожі вірші
Всі
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1912
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2182