ملاك من السماء
كيف لم أعلم أننا سنكون أصدقاء يوماً! يا لها من أقدار تُكتب ثمة أشخاص وكنت أنا منهم يكرهون الأقدار حين تكون سيئة والقليل الجيد ولكن ماذا عنكِ أنتي أجمل أقداري حين صادفتك يا ملاكي..هل تعلمين ماذا أنا؟،أنا لاشئ لا شئ بدونك مثل الجسد الذي بلا روح مثل اليتيم من غير أهل مثل الوحيد أمام حشد مثل فاقد الأمل فكل شئ حتي أتيتِ انتِ تحينني من جديد لم أعلم اننا سنتبادل ارواحنا، لم اعلم بأن دعائي يوماً ما سيكون لكي، كم انا فارغة بدونك.. هذه هي ملاك هبط من السماء علي حياتي لتجعلها ربيع لتعانقني بعيوبي لتأسر قلبي لتحميني من عالمكم اللعين.. أنا لو كنت أستطيع بأن انشأ اسواراً حولك تحميكي كنت نشأت، لو كنت استطيع اعانقك واعتقلك بداخلي لكنت فعلت، لو كنت نستطيع ترك العالم ونذهب لعالمنا الخاص لكنا فعلنا .لكنتِ جعلت من حياتي وحياة الأجمعين ربيع قد ارسل الله هديته كي يقول لي بإنه يحبني هديتي هو انتِ كم أريد عناقك الآن فأنا في داخلي بركانٌ مثار وآثار جروح عميقة لن يداويها أحدٌ غيرك احببتك بكل شئ عيونك البنية لونك القمحي الفاتح شفتيك الوردية كم اعشق تفاصيلك وحديثك معي يا رفيقة دربي كم أفتقدك حقاً؟ لا أريد من هذا العالم سواكي انتِ وبعض الأغاني المفضلة...هذه الأحرف لا تصفك انتِ حقاً ملاك فالملائكة من قمة جمالها لانستطيع وصفها❤
2018-07-15 00:38:14
5
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1075
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3053