В твоїх очах мій Всесвіт помістився...
В твоїх очах мій Всесвіт помістився. Я вже не прагну віднайти межу, Ані збагнуть чому постійно сниться Твій погляд... Я лиш сни ті бережу. Я вже не прагну воскресить надії, Ілюзій марних знаю вже фінал... Я просто душу твóїм сяйвом грію, Що лиш твоє – я іншим не віддам. Твій промінь світла ніжно-недосяжний – Єдиний, що душі осяяв путь... І не тому, що серед всіх найкращий, А просто інші в серці не живуть.
2024-08-25 01:53:20
4
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9690
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4024