Згубне кохання

– Не дивись мені в очі, не можна! Не читай у них несказані слова! Ти ж бачиш: наші долі не тотожні, І лиш в казках трапляються дива... Не цілуй вуста такі жадані, Не тони в обіймах, мов в вині... Ти ж бачиш, о, єдиний мій коханий, Що не бути з тобою мені... Не шукай мій слід стежками лісу, Моє кохання тебе згубить через мить... Краще, милий, долі вже скорися, І оминай краї наших зірниць... – Тебе кохаю сильніше за життя. Заборони не лякають. В тобі я вже давно тону, то ж навіщо ти тікаєш ? Не ховай свої сліди ти ж знаєш їх я віднайду. Тож для чого тобі це все ? Для чого тікаєш? Ти ж теж відчуваєш. Ти як і я кохаєш. То ж навіщо це все ? Прошу не мовчи. Від мене ти не йди. Прошу дозволь відчувати знову тепло твого тіла в моїх руках. Дозволь відчути знову смак твоїх уст. Тебе я молю... Покажись моя люба. Я так хочу побачити тебе що дурію. Знаєш твоя постать приходила у мої сни. Прокидаючись я боявся що ти лише марево, прекрасне марево моїх мрій. А тепер я боюсь залишитись на самоті... Вірш написаний у спілці "Літературна фортеця" @LiteraryFortress У співавторстві з чарівною Сандрою Мей 💖🌺 https://www.surgebook.com/sandramey

2023-08-25 06:25:31

6

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Lexa T Kuro

Класне співавторство! Ви з Сандрою дивовижні! Кожного разу вражаєте! Молодці, дівчата!🔥👍👏

Відповісти

2023-08-27 07:11:57

1

Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)

@Lexa T Kuro 🥰🥰🥰❤️❤️❤️

Відповісти

2023-08-27 07:33:41

1

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

74

14

7049

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5945