Тобі
Оксана Галицька
На просторах своєї буденності Я погляну у очі твої, Продеруся тенетами ревності Заховаюсь в твоєму я сні. Коли страхом все серце просотане, А емоції створюють такт, Притулюся до тебе я строфами Залишуся в твоїх сторінках. Час тікає від нас всіх сторіками, Та й життя підганяє в боки. Я прикинуся римами дикими, Протечу крізь твої я думки.
2019-03-11 06:24:58
13
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Nala
Пробиває до душі, такі чуттєві рядки💕
Відповісти
2019-08-01 11:19:07
1
Оксана Галицька
@Nala дякую😊
Відповісти
2019-10-08 18:04:10
Подобається
Оксана Галицька
дуже дякую))
Відповісти
2020-12-23 18:47:29
Подобається
Інші вірші поета
Месники Догори дриґом Голос осені Я буду з тобою вічно, Осінь
Інші поети
CVLD BLVVDED
@Zaharchuk_Arsen
Cristhell
@soleil
kataiss
@kataiss
Схожі вірші
Всі
Крапка
Ай
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3013
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1047