Тобі
Оксана Галицька
На просторах своєї буденності Я погляну у очі твої, Продеруся тенетами ревності Заховаюсь в твоєму я сні. Коли страхом все серце просотане, А емоції створюють такт, Притулюся до тебе я строфами Залишуся в твоїх сторінках. Час тікає від нас всіх сторіками, Та й життя підганяє в боки. Я прикинуся римами дикими, Протечу крізь твої я думки.
2019-03-11 06:24:58
13
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Nala
Пробиває до душі, такі чуттєві рядки💕
Відповісти
2019-08-01 11:19:07
1
Оксана Галицька
@Nala дякую😊
Відповісти
2019-10-08 18:04:10
Подобається
Оксана Галицька
дуже дякую))
Відповісти
2020-12-23 18:47:29
Подобається
Інші вірші поета
Я буду з тобою вічно, Осінь Я була вбита в п'ятницю Без назви Я чую відлуння твоїх голосів
Інші поети
Moi
@Moi_2000
Kim Diamond
@DiaStf02
Thomas Agud
@thomasagud
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4847
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1677