Догори дриґом
Оксана Галицька
А ти говориш шепотом доріг. Крокуєш спокоєм асфальтних перонів. Коли на Землю випаде той перший сніг, Я буду в обіймах залізничних вагонів. Ти спробуй перевернути світ догори дриґом, Зануритись у підземні агонії, Та я буду схована в кутку під столом. Зігріваючись в склепіннях меланхолії. Можливо у тебе все таки вийде перевернути світ догори дриґом, І потрапити на чаювання до Мефістотеля. Але час буде вже втрачено... Загублено в рядках не існуючої симфонії. І його не поверне ні пекло, ні Мефістотель. І навіть світ, перевернутий догори дриґом. Тому замовкни. Або ж розчинись у володіннях цього самого Мефістотеля. ....А я залишусь сидіти під столом, граючи в покер зі Смертю. Усе в тому ж залізничному вагоні...
2019-10-08 18:00:15
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Стефанія
Вау, я і не знала, що в тебе є такі вірші
Відповісти
2019-10-09 17:31:04
1
Інші вірші поета
Тобі Я буду з тобою вічно, Осінь Голос осені Я була вбита в п'ятницю
Інші поети
Роман Тихий
@volodimir_romanenko
Inked Disaster
@inkeddisaster
Ali Gurbanov
@Aliscorp
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5117
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13446