Самотність
Зимовий вітер на душі, шепоче про самотність Холодним дотиком руки, забирає всі сльозинки що в темряві були пролиті на одинці. Крізь відчинене вікно, співає про стежки, Що до кохання пролягають. Біжи , біжи не озирайся, Крізь холод що болючими голками, Серце обертає на кришталь. Крізь зимовий морок, неси цю ношу відчайдушно. Кричи, кричи і не здавайся. Крізь лють що серце розбиває на тисячу уламків. Відчуй всю темряву в собі, на перекір усім сумлінням. Шукай, шукай не зупиняйся, Кохання що по весні, теплими вітрами, Кришталь розбитий, зуміє віднайти.
2023-08-31 11:57:49
2
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3995
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6679