Самотність
Зимовий вітер на душі, шепоче про самотність Холодним дотиком руки, забирає всі сльозинки що в темряві були пролиті на одинці. Крізь відчинене вікно, співає про стежки, Що до кохання пролягають. Біжи , біжи не озирайся, Крізь холод що болючими голками, Серце обертає на кришталь. Крізь зимовий морок, неси цю ношу відчайдушно. Кричи, кричи і не здавайся. Крізь лють що серце розбиває на тисячу уламків. Відчуй всю темряву в собі, на перекір усім сумлінням. Шукай, шукай не зупиняйся, Кохання що по весні, теплими вітрами, Кришталь розбитий, зуміє віднайти.
2023-08-31 11:57:49
2
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2812
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11099