Самотність
Зимовий вітер на душі, шепоче про самотність Холодним дотиком руки, забирає всі сльозинки що в темряві були пролиті на одинці. Крізь відчинене вікно, співає про стежки, Що до кохання пролягають. Біжи , біжи не озирайся, Крізь холод що болючими голками, Серце обертає на кришталь. Крізь зимовий морок, неси цю ношу відчайдушно. Кричи, кричи і не здавайся. Крізь лють що серце розбиває на тисячу уламків. Відчуй всю темряву в собі, на перекір усім сумлінням. Шукай, шукай не зупиняйся, Кохання що по весні, теплими вітрами, Кришталь розбитий, зуміє віднайти.
2023-08-31 11:57:49
2
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8721
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1573