Вірш лісу 2
(18+)
Серце що каменем стало на вік Все ще болить як в ту саму мить Коли Зоря моя , небесним вогнем Спалахнула і згасла… Назавжди один. Одна мить, один день, одна тисяча літ Все всеодно , для сердця що каменем стало навік. Адже все ще болить , як в ту саму мить Коли Зоря покинула цей проклятий світ .
2023-07-24 10:51:35
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1844
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1669