Вірш лісу 5
Духи покинули королівство моє. Мороком тиші ,охоплено все! Сморід вогоню окропив - мирні землі , ліси Перетворивши життя на погань одну Смуток і біль , компаньйон мій на вік. Втрачене кохання ,надія на мир, Все життя що мало бути колись Тепер з порожнечею пліч о пліч я йду Зоряне сяйво для меня лиш дзвін , Розбитого серця та вирви в душі .
2023-08-16 14:49:20
0
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3333
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6532