I remember the days/Я помню дапи
ENGLISH:I remember the days,Where our love was a maze that I could never escape.I remember the days Where we laughed for hours,while I climbed the towers that stopped me from being happy.I remember the days I would cry,and you would ask why.I remember the days where time meant nothing,but our love meant everything.I remember the time I was sad,and you would be mad as you said there was no time to be sad or to waste the tears from our eyes.I remember the days I would do anything to get back,but life is different now without you by my side.I remember,I remember the times I could never forget,because that would be my biggest regret. Lillianxx RUSSIAN:Я помню дни, когда наша любовь была лабиринтом, от которого я никогда не мог сбежать. Я помню дни, когда мы часами смеялись, когда я взбирался на башни, которые мешали мне быть счастливыми. Я помню дни, когда я был. плакать, и вы спросите, почему. Я помню дни, когда время ничего не значило, но наша любовь значила все. Я помню время, когда мне было грустно, и вы бы разозлились, когда сказали, что нет времени грустить или тратить впустую слезы из наших глаз. Я помню дни, когда я делал все возможное, чтобы вернуться, но теперь жизнь без меня на моей стороне. Я помню, я помню, что времена никогда не могли забыть, потому что это было бы моим самым большим сожалением. Lillian xx
2020-05-23 19:17:58
39
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
POET UNKNOWN
Yup👏👏....u r a star LILLIAN!!!
Відповісти
2020-05-24 16:40:22
2
shadowlinxxx morgan
@POET UNKNOWN aw *smiles* your the seren!💫💖
Відповісти
2020-05-25 12:51:12
2
POET UNKNOWN
@shadowlinxxx morgan ❤️💖💫
Відповісти
2020-05-26 17:22:53
2
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8676
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11169