Після
Коли я помру,  то стану вітром. Я буду хитати гілля дерев.  Коли я помру, я стану квітом, Буду втіхою для очей. Коли я помру, буду ароматом. Ароматом трав, квіток, думок... Всі будуть згадувати і казати: "Вона любила пускати в очі димок". Моє тіло згорить великій печі, Розплавить його полум'я. Залишки тіла розвіють вночі, Не буде над могилою страждати сім'я... Я хочу зникнути. Залишити все і піти... Не залишити й спогадів..
2020-01-05 21:48:08
7
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8721
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1570