На світанку
На світанку, Помре старий день, Сонце закриє тінь заслоном. Сліди, попередніх пошкодженнь, Накриються щільним полотном. На світанку. На світанку, Залишиться лиш пісок закутий, Розбитих і знесилених надій. Сварог, суворий бог огнистий, Зігріє холод, що в пітьмі моїй, На світанку. На світанку, Я замкну ключем іржавим двері, Вмиюся холодною водою, І вирушу назустріч новій ері, І стану я вечірньою весною... На світанку. На світанку, Не залишуся з тобою, Минуле, заростеш ти павутиною, На світанку. На світанку, Відпущу увесь свій біль, образи й горе, Виплету з них красивий вінок, І випущу в безкрайнє море, Закінчу ще сотню сторінок, На світанку. На світанку, Заберу я руки від обличчя, Порину у світла дивовижний плин. Ввійду, у світ теперішнього потойбіччя, І стану вільною від усіх фальшивих кпин.
2021-10-31 13:12:53
2
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5277
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2770