"Запах полину"

Фія

Чи знають люди про війну? Про ту війну із запахом полину? Де гради вогняні вкривають найпекельнішу долину. Долину смерті й зрад, Долину, де солдат Відважно, тяжко, впевнено іде.. Де Україні славній мир несе! Чи знають люди про війну? Те місце, де відчути запах смерті дуже легко, Де кожен є тобі по-крові брат.. Де український найсправедливіший солдат На нашу рідну гарну землю Не впускає муку ту пекельну. Муку від руки людської, Хоча, давно не люди там.. Це просто є російський окупант, Який лиш зло несе... Він є маріонеткою в руках, Що перетворять землю в крах!..

2019-03-19 23:15:48

Інші вірші поета

"Вид сухих пустель" "Тебе не було?" "Цього ж ти чекав?" "Поштар"

Інші поети

١١:١١ .

@loucyrus

Tasnime Bouchareb

@tasnime_bouchareb

Aleksandr Bilogura

@Volter_

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

4868

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5774