"Вид сухих пустель"
Фія
Як осінь холодна, Чи вітер дикий Або дощова вода.. Тепер ти для мене такий безликий Чому зникала твоя гострота? Як хвилі моря шукають вихід З гострих та грізних скель - Роблю я останній видих.. Я стала видом сухих пустель.
2019-03-20 08:24:39
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Фія
@Игорь Артамонов дякую) Приємно чути 🤗
Відповісти
2019-03-20 13:54:56
1
Ріна
Дуже чуттєвий вірш😍
Відповісти
2019-03-20 16:09:30
1
Фія
@Ріна дуже дякую))
Відповісти
2019-03-20 16:29:10
Подобається
Інші вірші поета
"Поштар" "Тебе не було?" "Підкори" "Цього ж ти чекав?"
Інші поети
lunastra
@lunastra
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
129
26
4494
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3847