cон

Софія Гладковська

Я заплющую очі І мені ввижаються жахи Сняться загиблих людей переживанння і страхи Через що їм вдалося пройти Їх біль і голод і смерті Двадцяте століття наповнене горем І наше,і війною та болем Божевілля в думках І розпач в серцях... Проснулась. Сусіди слухают шансон Невже це лиш сон?

2024-06-10 08:28:15

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Lady K.I.M

Дуже гарно 😍😍 ( буду дуже рада якщо прочитаєш мої вірші)

Відповісти

2024-06-14 11:26:07

Подобається

Інші вірші поета

Назва __________ Щось намішане із чимось Віршик

Інші поети

Lolly Jail

@pain_and_sweetness

Lovely Heart

@LovelyHeartForever21

R E

@Rocks_Eyha

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5679

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4729