Вірші
cон
Я заплющую очі
І мені ввижаються жахи
Сняться загиблих людей переживанння і страхи
Через що їм вдалося пройти
Їх біль і голод і смерті
Двадцяте століття наповнене горем
І наше,і війною та болем
Божевілля в думках
І розпач в серцях...
Проснулась.
Сусіди слухают шансон
Невже це лиш сон?
1
1
71
Небуття
Часом буває, випадаєш із життя,
Впадаючи у власне небуття.
Добре там,спокійно, тихо,
Не спіткає страшне лихо.
І ніби добре там живеться,
У Країні-мрій усе збудеться.
Все, чого ти сильно забажаєш,
У що віриш, чи кого кохаєш.
Там немає смутку й забуття,
Якщо чесно, то і вороття...
1
0
251
слова
Є слова нормальні,
Є дурні,
Є такі, що хочеться забути,
Навіть уві сні.
Слова є різні і були завжди,
Ще до Ханської Орди,
Палеоліту і навіть, до появи цього світу.
0
0
252
___
стомлені впали на руль руки
навколо лунають вибухів звуки
байдужість завмерла навіки в очах
жахи приходять постійно у снах
плечі більше не знатимуть болю
руки не полишать ніколи ту зброю
подумки завжди в кошмарному сні
воля наша по такій от ціні...
3
1
193
Ніч
Лунає музика святкова,
Мерехтить усе довкола,
Та на душі спокою немає,
Смуток серце огортає
Скільки ще пролитись має крові?
Прикраси сяють ялинкові
Ніби два різні світи
Куди ж мені іти?
2
0
290
Ніч
Найкраще вірші пишуться вночі
За вікном сидять сичі
Бідних мишох все пильнують
Думки безкінечно все римують
Все шукають сенс у всьому
Безгузддя якесь у цьому
Може вкотре піти спати?
Треба ж хоч колись відпочивати.
5
2
211
вечір проти Івана Купала
Вбралась річечка вінками,
Щороку так уже, віками.
За сваху вона сьогодні втступає,
Серця закохані єднає.
Багаття сплавить навіки,
Що на березі ріки.
За руки треба лиш триматись
Й ніжно-палко все життя кохатись
1
0
160
Вічність
А ти боїшся часом не проснутись?
Залишившись із собою наодинці
Все життя галопом мчати
І від себе утікати.
А тут ціла вічність із самим собою,
Спробуй плдружитись з головою
Взяти себе в руки,
І облишити ці муки.
5
6
235
Насилля
Зранку і до ночі,
Заплющені в нас очі.
Закриті, забуті, закуті,
Забиті з пантелику,
Змучені, скривджені, спаплюжені,
Сколені, склонені, спотворені,
Розгублені, розбиті,
У власному розумі закриті,
Давно ідеї наші всі убиті.
Не живемо, а існуєм,
Складки розуму шліфуєм,
Своїми ж ми руками,
А виної всі оці от спами,
Шуми інформаціїйні.
Роки майбутні безнадійні...
Ти знаєш як змінити це,
Поглянь собі лиш у лице.
Такий ти, ким хотів би бути?
Не смій ти опускати руки!!
Біль, страждання і зусилля,
Ось ті ліки од розумового насилля
Успіхів!
4
1
182
Назва
Даааааааа
Згадалось літо🥰
Шепіт гаю
І ніби дійсно в тому раю
Земля свята...
Свята бо рідна
Незрадлива, чиста, плідна,
А чи достоїн неї ти?
Для себе виріш, не спіши
4
0
205
Діду...
Прирусив легенько плитку сніг,
Появилися сліди од тепло взутих ніг.
Метушаться всі, до хати і від хати
В такому вирії забуваєш як себе звати.
Лиш дідусь тихенько наблюдає
Тишу й спокій на душі давно вже має.
третій рік на небі спочиває....
2
0
233
Щось намішане із чимось
Зупинився час
І серце булькотить
Горе об'єднало нас
Уже ніхто не спить
Усі готові в бій
Ще мить
І весь шалений рій
Враз візьме і полетить
3
0
204
Стих
Сижу, пишу стихи,
О красивом, о любви
О том, о сём, неважно..
Главное, чтобы звучало слажно
Ни емоции, ни мысли, ни идеи
Даже птицы не запели
Или всё же смысл есть?
И надо вам его прочесть
Догадайтесь сами
Между строчек и словами.
6
1
295
ЩОСЬ
Тобою забита тільки голова
І думки завжди поруч із тобою
Моя любов ти вікова
В яку пірнаю з головою
Без тебе години йдуть як дні
А з тобою дні, як миті
Любов поєднала нас
І навіки відступає час
3
0
224
Прогулянка
"Діду, хто фарбує лисття?"
Запиталася маленька Христя
"Матінка природа", - дід тихенько пробурчав,
Котик схвально промурчав.
"Діду, діду!" не втихає все маля,
" Глянь як вбралася Земля"
" Так дитятко мила,
Осінь наступила"...
6
0
271
Будденість
І знову дощик за вікном,
А я сумую за котом
Так хочу ласки, ніжності, турботи
А не купу нудної роботи
Погодка грає з нами в жарти?
Як надоїли вже її азарти.
І все мені ніяк не вгодить
І "Я" моє нічого з цим не зробить
Ааа, ні, ось пташка заспівала
Мою нудоту вмить прогнала
Ну добре, досить вже мені тут розкисати,
Піду страшну роботу за рога ті якось брати..
8
0
225
Віршик
Ізі тема, віршик написати,
Склади лиш треба якось поскладати
Раз, два, три, чотири, п'ять,
Зачеркнути все, пом'ять
Взяти ще один і повторить те саме
Як жеш описати все словами?
4
0
248
Вечір
Осінь....
Дощ...
Анатомія...
Неділя....
Так дістало це безділля
Дайте мені молот чи сокиру
Нема у світі того миру
Хочу полягти на полі бою,
Прикривши пулемет собою
Хочу пасти як герой,
Зі страшеною дірой
Буду я за вас молитись,
На тому світі божому дивитись
Миру не було й не буде
Схаменіться дурні люде
Не бути після війни миру
Дайте ж мені ту сокиру
Краще дрова порубаю...
9
0
219
_________
Забыв о звездной красоте
Смотрим мы на феерверки
Где-то там, на высоте
Звезды все для нас померкли.
Милионы искор освещают этот миг
Один всего лишь миг из жизни
А звезды вечно светят нам
Так почему же, мы забыв о вечности
Любуемся мгновеньем?
И что для нас дороже
То что будет вечность,
Или все-же миг дороже?
2
3
231
Війна...
Яка доля нас чекає?
Життя на чужині
Чи смерть в своїй рідній стороні.
Один лиш знає Бог...
А я? Я не знаю що мені робити
Тікать, чи боротися на смерть!
Бо життя без України,
Загибель дл вільної душі
Мдаа.....
Від себе не втечеш нікуди
Ні на Мальдіви, ні до Куби
Залишусь в Україні
Можливо я хірургом стану,
А може й лікарем військовим
І гублячи своє життя
Спасу мільйони...
5
0
249
Подарочек
Варя, пишу тебе стишок
О, рифма есть - мешок
Так, что ещё-бы пожелать?
Любви, нежности, заботы,
Здоров'я, радости, конфет
Подарить тебе букет
Может чаю подарю
И ещё какую-то фигню
Ручки, зонтик, и носки
К вам уже на полпути
Получите по расписке
Всё как в вашем длинном списке.
6
0
241
___
Серце рветься із грудей
Сльози капають з очей
Біль, біль, біль, біль.....
Огортає душу всю мою як хміль
Найрідніші люди, це ще ті Іуди
Душа кричить і рветься
Розум стоне, тіло мнеться
Айййй!
Забути б про це все,
Посмішку вдягнути на лице
Щиро посміхнутись,
І у сні забутись
4
0
247
__________
На іскру, вогонь ми проміняли
Почуття усі давно повикидали
Стали ми бездушними тваринами
Живемо не роками, а годинами
Кожен сам за себе тільки й знає
До бід чужих і діла він не має
Ніби не в одній ми бочці солені
Чи не однією ідею створені
Люди, будьте ви добріше
Хоч трішки стане всім тепліше
4
0
240
____
Щоб нікого не втрачати
Не варто більше і шукати...
Серце рветься на шматочки
В горлі лиш одні клубочки
Біль стальним мечем наскрізь
Душу протаранив
Ранив серце, ранив тіло
Тільки мозок не заділо
Буду братись я тепер за діло
Все робитиму уміло
Досягну значних висот
Буду майже без турбот
Найду тебе і поцілую
Своє щастя розмурую
Будем разом вік свій доживати
Головне це одИн однОго у собі мати
4
0
236
