Насилля
Софія Гладковська
Зранку і до ночі, Заплющені в нас очі. Закриті, забуті, закуті, Забиті з пантелику, Змучені, скривджені, спаплюжені, Сколені, склонені, спотворені, Розгублені, розбиті, У власному розумі закриті, Давно ідеї наші всі убиті. Не живемо, а існуєм, Складки розуму шліфуєм, Своїми ж ми руками, А виної всі оці от спами, Шуми інформаціїйні. Роки майбутні безнадійні... Ти знаєш як змінити це, Поглянь собі лиш у лице. Такий ти, ким хотів би бути? Не смій ти опускати руки!! Біль, страждання і зусилля, Ось ті ліки од розумового насилля Успіхів!
2022-02-14 18:08:19
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
➒ ➊ ➊
У власному розумі закриті (крапка) Давно ідеї всі вбиті. А винні лиш спами Поглянь собі в лице Такий ти, як хотів би бути? Цей спам спожити, щоб забути? Лише страждання і зусилля? Ховайся в світі розумового насилля Гарний вірш. Читав, витримуючи паузи. Фінальне Успіхів - хедшот.
Відповісти
2022-02-14 21:59:48
1
Інші вірші поета
Подарочек __________ Небуття ___
Інші поети
Elana
@Elana
D. K.V.
@d_kv
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3394
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13198