Насилля
Софія Гладковська
Зранку і до ночі, Заплющені в нас очі. Закриті, забуті, закуті, Забиті з пантелику, Змучені, скривджені, спаплюжені, Сколені, склонені, спотворені, Розгублені, розбиті, У власному розумі закриті, Давно ідеї наші всі убиті. Не живемо, а існуєм, Складки розуму шліфуєм, Своїми ж ми руками, А виної всі оці от спами, Шуми інформаціїйні. Роки майбутні безнадійні... Ти знаєш як змінити це, Поглянь собі лиш у лице. Такий ти, ким хотів би бути? Не смій ти опускати руки!! Біль, страждання і зусилля, Ось ті ліки од розумового насилля Успіхів!
2022-02-14 18:08:19
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
➒ ➊ ➊
У власному розумі закриті (крапка) Давно ідеї всі вбиті. А винні лиш спами Поглянь собі в лице Такий ти, як хотів би бути? Цей спам спожити, щоб забути? Лише страждання і зусилля? Ховайся в світі розумового насилля Гарний вірш. Читав, витримуючи паузи. Фінальне Успіхів - хедшот.
Відповісти
2022-02-14 21:59:48
1
Інші вірші поета
Ніч Назва Подарочек вечір проти Івана Купала
Інші поети
박 윤두
@Dambi001
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
16172
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5078