Вічність
Софія Гладковська
А ти боїшся часом не проснутись? Залишившись із собою наодинці Все життя галопом мчати І від себе утікати. А тут ціла вічність із самим собою, Спробуй плдружитись з головою Взяти себе в руки, І облишити ці муки.
2022-12-15 11:27:17
5
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Софія Гладковська
@Антон Шаталов дякую😌
Відповісти
2022-12-15 17:30:04
Подобається
Воланд Дарсі
Агресивно, маю надію, що ви знайдете сили :)
Відповісти
2022-12-16 09:19:13
Подобається
Софія Гладковська
@Воланд Дарсі , найду🌸
Відповісти
2022-12-16 09:28:28
Подобається
Інші вірші поета
Діду... cон ___ Подарочек
Інші поети
Princess Mwas
@princess_mwas
Ден Щусь
@apocalipt_b
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12558
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4099