Вічність
Софія Гладковська
А ти боїшся часом не проснутись? Залишившись із собою наодинці Все життя галопом мчати І від себе утікати. А тут ціла вічність із самим собою, Спробуй плдружитись з головою Взяти себе в руки, І облишити ці муки.
2022-12-15 11:27:17
5
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Софія Гладковська
@Антон Шаталов дякую😌
Відповісти
2022-12-15 17:30:04
Подобається
Воланд Дарсі
Агресивно, маю надію, що ви знайдете сили :)
Відповісти
2022-12-16 09:19:13
Подобається
Софія Гладковська
@Воланд Дарсі , найду🌸
Відповісти
2022-12-16 09:28:28
Подобається
Інші вірші поета
Насилля Будденість Діду... Ніч
Інші поети
GRAFO
@grafo
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2673
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5177