Я не поет
Я не поет і не митець, І гарно говорити я не вмію, Але писати все одно люблю. Можливо я юна занадто, Щоб говорити про життя. І досвіду не маю, Щоб говорити про буття. Немає тих моментів, Щоб написати на папері слово. Тому я не поет і не митець, Але душа кричить: «Пиши!» І що тепер робити, Коли усе горить від нетерпіння, Коли немає сил отак стоять на місці? Хоча я теж живу простим життям. Хто я щоб називатися поетом? Не боже я створіння, Щоб говорити людям про буття, Бо я така сама людина, Яка із тексту робить рифму. Тому моя душа згорить, Забуде ті страждання, Залишиться від мене тіло, Тоді вже і мене небуде
2024-10-03 10:11:42
1
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3928
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9020