***

Sophie Martiz

Україно моя мила Ти прощала і щадила часто плакала й любила Хоч війна тебе розбила. Ти не стала на коліна Скоріше, думала й просила Щоб росія це спинила І просто біль цей припинила. Та зараз час тут не простий Він сильно ранить та тяжкий Бере за душу і такий Що часто колить і гіркий. Ці стріли ворога і зла Руйнують сім‘ї і дома Усюди трупи і жага Жага чужого і добра Волають діти і батьки Що рідних втратили вони Ці дні ненависні для них Ніхто не вірить що це з ним. Ти встоїш люба я в це вірю Буду любити не покину І чаєм радісно зігрію Свою любиму Україну.

2023-10-12 08:40:48

2

0

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

46

44

2410

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

1270