Тобі не байдуже

Sophie Martiz

Тобі не байдуже серед сумних морів, де вітер, шторм і кров скипає мимоволі… Де втратив розум декілька разів, та не позбувсь-таки цієї долі… Тобі не байдуже, я знаю, я бачу по твоїх очах сумних, я все ще бачу, як сильно ти палаєш, хоч подих серця вже давно затих… Цікаво, може, пам'ятаєш, отих людей простих й живих? Можливо, справжнім дещо ти буваєш, коли втрачаєш цінних та рідних… Напевне, до цих пір кохаєш, бракує натяків цілком нудних… Я чую, що ти знов тікаєш, немає сенсу в цих словах тупих. Вона забуде, як гадаєш? смішних моментів тих, дрібних… Напише, що ти, як ти, чи читаєш? а ти заплачеш й тихо закричиш… Тобі не байдуже, серед дощів шукаєш в парку змучену її поволі, щоразу поруч з нею був й жалів. Питання: «Зміг уникнути ти того болю»?

2023-07-04 23:24:31

Інші вірші поета

Час Двері серця Мелодія життя Україна

Інші поети

Дівчина Осінь

@divchyna_osin

arion _4

@hranutel

Nashi

@nourashii

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16531

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1912