SPELL THE TRUTH
Srusana
Doing hard work and that you have achieved Spell the truth of your work Knowing the dark you kept silence Spell the truth of the silence Spell the truth of that Having your consciousness You have lost it Spell the truth that made you lose the consciousness you had Nevertheless you have to reappear the world you were Forgotten your responsibilities Spell the truth of that You will never be over confident If you don't get over in word confident Confess to confident that you've Added over to it Spell the truth Why did you add the over to it Truth is spelled To recognise the capability you have You are greater than the Lord because he didn't create you you were created by yourself Spell the truth can make a life Spell the truth can destroy a life Spell the truth to rescue a life Become the one that I wondered Spell all the truths you have You are the one without any magic created yourself Spell the truth why did you lose the magic that that you created TIME IS NEVER LESS CREATE THE MAGIC AGAIN YOU WILL KNOW WHAT YOU ARE BY SPELLING THE TRUTHS YOU HAD OR HAVE #spell the truth
2018-08-02 00:36:42
5
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Srusana
@JENOVA JACKSON CHASE thanks for commenting
Відповісти
2018-08-02 12:51:59
1
JENOVA JACKSON CHASE
Welcome...
Відповісти
2018-08-02 14:44:31
1
Srusana
☺☺☺
Відповісти
2018-08-02 22:40:58
Подобається
Інші вірші поета
Morning or Mourning Love you mother Singing aloud My sister and me
Інші поети
GRAFO
@grafo
Siriin
@Siriin
Keiana Smith
@crazyreader99
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1000
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1232