Ще вчора твоя...
stasijjka
І ти кричиш. Вона хапається за твої груди. Слабка, безсильна і така чужа. Ще вчора ти боявся її забути А зараз, зараз все за це б відав. Хай проклятим буде той день Коли її побачив Вона уся в сльозах. Твоя вина. Сьогодні така чужа, ще вчора була твоя...
2020-04-02 17:56:12
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Дмитро Федорко
Гарно
Відповісти
2020-04-02 18:23:22
1
Інші вірші поета
Місто співає... Відкрий мене ще сотню раз... Її кохання малювало ромашками... Вона була закохана у дощ...
Інші поети
Nala
@anuton
Schüra
@shura_smit
Airad
@dassha
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1583
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12230