Місто співає...
stasijjka
Місто співає, а я хочу дихати. Хочу вдихати осінь з твого волосся. Навіть, коли світ закриває всі виходи. Скажи через рік чи мені вдалося Нагадати останню розмову віч на віч... Коли ми пішли у різні світи. Й залишили "наше" на завтра. Й розпочали кар'єрно рости... Чи потрібно було нам усе? Поховали колишнє щастя. Забули про "кохання", про "тебе", про "ми"... Зате дізналися гуртяги зітхання.
2020-08-15 20:07:27
5
0
Інші вірші поета
Ще вчора твоя... Наш початок... Нічні розмови ...
Інші поети
J. Allman
@jj_allman
secret
@secretnoclue
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4579
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4701