Марення
Вечірнє сонце. Ноги босі. Бузок так ніжно вплівся у волосся Вони шукали щастя на дорозі Або в траві, що дядько косить Ніс в морозиві й солодкі губи... Колись її точно малювали із натури, А він був наче молодий Ді Капріо. Той, що той самий Джейк, із Титаніку. Вона сміється йому в очі, Малюючи руками хмари. Його думки знову чисті й хороші... Та жаль, що це лише уява Та жаль, що більш не буде так, як було. Що вже весна не зацвіте отим бузком, І з нею все уже минуло. Або, можливо, нічого й не було...
2021-05-31 19:27:04
2
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1088
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1774